конгрегаційний
КОНГРЕГАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до конгрега́ція.
Конгрегаційне жіноче відгалуження бенедиктинок, а також бенедиктинці східного обряду, організовані за сприяння митрополита Андрея Шептицького, повністю визнають основний статут ордену (з газ.);
Конгрегаційна ухвала є обов'язковою для виконання в чернечих і парафіяльних громадах (із журн.);
Конгрегаційна церква була призначена для вузького кола освічених людей (з навч. літ.);
// Зала, призначена для конгрегації (у 4 знач.).
У конгрегаційній залі відбувається урочисте посвячення в студенти (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)