кондитер
КОНДИ́ТЕР, а, ч.
Майстер, що виготовляє кондитерські вироби (цукерки, тістечка, торти і т. ін.).
Їхали на возах дворовi слуги гетьманшi: кондитер, пивничий i кравець василькiвський (І. Нечуй-Левицький);
Хтось хрипким голосом розповiдав про те, як працював колись кондитером у Москвi (П. Загребельний);
На щастя, кондитер, як родинну пам'ятку, зберіг і милиці (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Ліцеїсти – майбутні кухарі, кондитери, пекарі, продавці продовольчих і непродовольчих товарів, бармени, офіціанти (із журн.);
Професія кондитера – надзвичайно затребувана на Закарпатті, адже маємо багатовікові кулінарні традиції (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)