Словник української мови у 20 томах

кондиціональний

КОНДИЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який обумовлений чим-небудь.

Засоби кондиціональної техніки призначені для створення умов, що сприяють виникненню інформації, яка може стати оперативно-розшуковою (з наук. літ.);

Кондиціональна форма;

Кондиціональний механізм.

2. Стос. до кондиціонала, кондиціоналізму.

Виражений умовно-наслідковий зв'язок, який називає причину наслідку, створює кондиціональний сегмент із каузальністю, яку мовець розглядає як активний чинник перетворення (з наук. літ.);

Предметом кондиціональної логіки є вивчення істинності умовних пропозицій (зокрема умовного способу) (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кондиціональний — -а, -е. 1》 Умовний, обумовлений. 2》 Стос. до кондиціонала, кондиціоналізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови