кондиціоналізм

КОНДИЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч.

Ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології.

Основоположником кондиціоналізму вважають німецького фізіолога Макса Ферворна (з наук.-попул. літ.);

Кондиціоналізм виник у кінці ХІХ ст. у надрах ідей філософського позитивізму (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кондиціоналізм — -у, ч. Теорія пізнання, в якій поняття причини внаслідок того, що воно надто аморфне та ненаукове, замінено поняттям сукупності умов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кондиціоналізм — кондиціоналі́зм (від лат. condicio – умова) ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології, представники якої заперечують поняття причини, зводять її до комплексу умов, створюваних спостерігачем. К. близький до позитивізму.  Словник іншомовних слів Мельничука