кондиціоналізм

кондиціоналі́зм

-у, ч.

Теорія пізнання, в якій поняття причини внаслідок того, що воно надто аморфне та ненаукове, замінено поняттям сукупності умов.

Значення в інших словниках

1. кондиціоналізм — КОНДИЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології. Основоположником кондиціоналізму вважають німецького фізіолога Макса Ферворна (з наук.-попул. літ.); Кондиціоналізм виник у кінці ХІХ ст. у надрах ідей філософського позитивізму (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. кондиціоналізм — кондиціоналі́зм (від лат. condicio – умова) ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології, представники якої заперечують поняття причини, зводять її до комплексу умов, створюваних спостерігачем. К. близький до позитивізму.  Словник іншомовних слів Мельничука