кондиціоналізм
кондиціоналі́зм
-у, ч.
Теорія пізнання, в якій поняття причини внаслідок того, що воно надто аморфне та ненаукове, замінено поняттям сукупності умов.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондиціоналізм — КОНДИЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології. Основоположником кондиціоналізму вважають німецького фізіолога Макса Ферворна (з наук.-попул. літ.); Кондиціоналізм виник у кінці ХІХ ст. у надрах ідей філософського позитивізму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- кондиціоналізм — кондиціоналі́зм (від лат. condicio – умова) ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології, представники якої заперечують поняття причини, зводять її до комплексу умов, створюваних спостерігачем. К. близький до позитивізму. Словник іншомовних слів Мельничука