кондиціоналізм

кондиціоналі́зм

(від лат. condicio – умова)

ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології, представники якої заперечують поняття причини, зводять її до комплексу умов, створюваних спостерігачем. К. близький до позитивізму.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондиціоналізм — -у, ч. Теорія пізнання, в якій поняття причини внаслідок того, що воно надто аморфне та ненаукове, замінено поняттям сукупності умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кондиціоналізм — КОНДИЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології. Основоположником кондиціоналізму вважають німецького фізіолога Макса Ферворна (з наук.-попул. літ.); Кондиціоналізм виник у кінці ХІХ ст. у надрах ідей філософського позитивізму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах