кондиціоналізм
КОНДИЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч.
Ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології.
Основоположником кондиціоналізму вважають німецького фізіолога Макса Ферворна (з наук.-попул. літ.);
Кондиціоналізм виник у кінці ХІХ ст. у надрах ідей філософського позитивізму (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондиціоналізм — -у, ч. Теорія пізнання, в якій поняття причини внаслідок того, що воно надто аморфне та ненаукове, замінено поняттям сукупності умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кондиціоналізм — кондиціоналі́зм (від лат. condicio – умова) ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології, представники якої заперечують поняття причини, зводять її до комплексу умов, створюваних спостерігачем. К. близький до позитивізму. Словник іншомовних слів Мельничука