конкатенативний

КОНКАТЕНАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до конкатенації (у 1 знач.).

У системах конкатенативного синтезу мовлення синтез здійснюється засобами конкатенації звукових елементів (з наук. літ.);

До фундаментальних психолінгвістичних стереотипів у носіїв індоєвропейських мов належить властивість морфем виступати в почерговому конкатенативному порядку (з наук. літ.).