конка
КО́НКА, и, ж., заст.
Рейковий міський транспорт із кінною тягою.
З'їздила Петербург вздовж і впоперек .. на конках (Леся Українка);
За моєї пам'яті вже не було славетної київської “конки” – незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках, тягнена худющими шкапами (М. Рильський);
Незабаром стало відомо, що в нашому губернському місті Харкові пішов по одній колії електричний трамвай, загрожуючи витіснити з вулиць стару конку – металеві вагони, яких підтюпцем тягли по рейках впряжені коні (Б. Антоненко-Давидович);
На Невському з дзенькотом пробігали новенькі вагончики трамвая, який .. змінив конку (Ф. Бурлака);
Першим громадським транспортом у Києві була конка (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)