конка
КО́НКА, и, ж., заст. Трамвай з кінною тягою.
З’їздила Петербург вздовж і впоперек.. на конках (Л. Укр., V, 1956, 300);
Основним міським транспортом [у Києві в 1889-1892 рр.] був трамвай на кінній тязі (так звана конка) (Визначні місця Укр., 1958, 58);
На Невському з дзенькотом пробігали новенькі вагончики трамвая, який.. змінив конку (Бурл., Напередодні, 1956, 46);
// Вагон такого трамвая.
Словник української мови (СУМ-11)