конка

КО́НКА, и, ж., заст. Трамвай з кінною тягою.

З’їздила Петербург вздовж і впоперек.. на конках (Л. Укр., V, 1956, 300);

Основним міським транспортом [у Києві в 1889-1892 рр.] був трамвай на кінній тязі (так звана конка) (Визначні місця Укр., 1958, 58);

На Невському з дзенькотом пробігали новенькі вагончики трамвая, який.. змінив конку (Бурл., Напередодні, 1956, 46);

// Вагон такого трамвая.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конка — ко́нка іменник жіночого роду іст., розм. Орфографічний словник української мови
  2. конка — -и, ж., заст. Трамвай з кінною тягою. || Вагон такого трамвая. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конка — КО́НКА, и, ж., заст. Рейковий міський транспорт із кінною тягою. З'їздила Петербург вздовж і впоперек .. на конках (Леся Українка); За моєї пам'яті вже не було славетної київської “конки” – незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках... Словник української мови у 20 томах
  4. конка — ТРАМВА́Й (міський рейковий транспорт); КО́НКА заст. (на кінній тязі). Їдучи в трамваї, я познайомився з якимсь італьянцем, який обіцяв показати Салоніки (М. Коцюбинський); На Невському з дзенькотом пробігали новенькі вагончики трамвая, який.. змінив конку (Ф. Бурлака). Словник синонімів української мови