конка

Значення в інших словниках

1. конка — ко́нка іменник жіночого роду іст., розм. Орфографічний словник української мови
2. конка — КО́НКА, и, ж., заст. Рейковий міський транспорт із кінною тягою. З'їздила Петербург вздовж і впоперек .. на конках (Леся Українка); За моєї пам'яті вже не було славетної київської “конки” – незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках... Словник української мови у 20 томах
3. конка — ТРАМВА́Й (міський рейковий транспорт); КО́НКА заст. (на кінній тязі). Їдучи в трамваї, я познайомився з якимсь італьянцем, який обіцяв показати Салоніки (М. Коцюбинський); На Невському з дзенькотом пробігали новенькі вагончики трамвая, який.. змінив конку (Ф. Бурлака). Словник синонімів української мови
4. конка — КО́НКА, и, ж., заст. Трамвай з кінною тягою. З’їздила Петербург вздовж і впоперек.. на конках (Л. Укр., V, 1956, 300); Основним міським транспортом [у Києві в 1889-1892 рр.] був трамвай на кінній тязі (так звана конка) (Визначні місця Укр. Словник української мови в 11 томах