конкіста

КОНКІ́СТА, рідко КОНКВІ́СТА, и, ж.

Період завоювання іспанськими колонізаторами Центральної та Південної Америки наприкінці XV–XVI ст.

340 іспанських вояків та 4000 індіян зібрав Пісарро для великої конкісти (Ю. Бедзик);

Конквіста розпочалась 1492 р. із відкриття іспанським мореплавцем Колумбом перших островів Карибського моря, які іспанці тоді вважали частиною Азії (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. конкіста — конкі́ста іменник жіночого роду завоювання  Орфографічний словник української мови
2. конкіста — -и, ж. Термін, що використовувався в історичній літературі стосовно періоду завоювань Мексики, Центр. та Півд. Америки іспанцями та португальцями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конкіста — конкі́ста, конкві́ста (ісп., португ. conquista – завоювання) епоха завоювання іспанцями й португальцями Центральної і Південної Америки (кінець 15 ст. – 1-а половина 16 ст.). Диз. Конкістадори.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. конкіста — Іспан. або португ. збройні експедиції, організовані з кінця XV і у XVI ст., переважно у Пд. і Центр. Америці та в Пд.-Сх. Азії, з метою підкорення цих теренів.  Універсальний словник-енциклопедія