консеквентність
КОНСЕКВЕ́НТНІСТЬ, ності, ж., книжн.
Властивість за знач. консекве́нтний.
Метод гомогенізації ґрунтується на принципі ідеогенної консеквентності, послідовного проведення певної ідеї (з наук. літ.);
Плетиво красномовних художніх фактів, деталей, епізодів та мовних партій засвідчують консеквентність утіленої у “Лісовій пісні” ідеї збереження природи (з наук. літ.);
Т. Шевченко живе не тільки правдою ума та консеквентністю мислення, а значно більше – правдою серця (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)