консервація
КОНСЕРВА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. консервува́ти.
До моменту прибуття нової партії робітників завод ще був на консервації (Ф. Бурлака);
Гріх казати: Тичинині попередники не були самі нездари. Але їхня природна енергія, хоч яка часом і значна, витрачалася на консервацію втраченої старовини, спробу створити якийсь паралельний світ (В. Стус);
У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний сплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з нею (з мови документів).
2. збірн. Те саме, що консе́рви (у 1 знач.).
Наприкінці 1960-х років почали входити в ужиток консервація, нові салати, скажімо, вінегрет, прянощі (із журн.);
Якщо хтось має бажання допомогти солдатам, то волонтери приймають усі речі, починаючи з бритв, засобів гігієни та закінчуючи консервацією (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)