конспект
КОНСПЕ́КТ, у, ч.
Короткий писаний виклад змісту чого-небудь.
– Що ж се ви написали? – спитала я. – Конспект лекції на завтра (Леся Українка);
В інституті весна позначилась іспитовою лихоманкою .. Починається вона поволі, і латентний період її можна характеризувати підвищеною посидючістю, нахилом складати конспекти й підкреслювати в книжках рядки (В. Підмогильний);
Сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів (О. Гончар);
Бубон підвів очі. Повз нього проходили студенти університету з конспектами під пахвами і привітно, по-студентськи посміхалися (О. Чорногуз);
Зсутулена над конспектом дівчина назвалася Раєю (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)