конспективно
КОНСПЕКТИ́ВНО.
Присл. до конспекти́вний.
Потім перейшов думками [Грицько] на географію і став конспективно повторяти її (С. Васильченко);
– Це довга історія, але я розкажу конспективно (М. Стельмах);
Людмила зосередилася, конспективно передала Рибалці зміст пропозиції Жигуна (А. Кокотюха);
Проходить рік. І лише конспективно можна перелічити все, пережите тобою за цей проміжок часу (С. Процюк).
Словник української мови (СУМ-20)