конспективно
КОНСПЕКТИ́ВНО. Присл. до конспекти́вний.
Потім перейшов думками на географію і став конспективно повторяти її (Вас., І, 1959, 177).
Словник української мови (СУМ-11)КОНСПЕКТИ́ВНО. Присл. до конспекти́вний.
Потім перейшов думками на географію і став конспективно повторяти її (Вас., І, 1959, 177).
Словник української мови (СУМ-11)