константан
КОНСТАНТА́Н, у, ч.
Сріблясто-білий сплав міді, нікелю й мангану.
Константан використовують для виготовлення термопар, електронагрівальних елементів із температурою до 400–500 °C, високоточних вимірювальних приладів (з наук. літ.);
Є спеціальні сплави, в яких опір майже не змінюється при підвищенні температури; це, наприклад, сплави константан, манганін та ін. (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)