констеляція

КОНСТЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

астр. Взаємне відношення небесних світил та їхній позірний вплив на долю людини; сузір'я.

1523 рік був тяжкий повсюди. В Європі очікували нового потопу,.. і хоч астролог Паоло де Бурго переконував папу Климента, що небесні констеляції не вказують на кінець світу, землю й далі роздирали війни, а на небесах лютували стихії (П. Загребельний);

Меланія народилася під констеляцією Скорпіона, але закоханий на такі речі в перші тижні не звертає уваги (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. констеляція — Констеля́ція: — 1) взаємне розташування небесних світил, що служить основою для астрологічних пророцтв; 2) збіг обставин [51] — 1) збіг обставин; 2) взаємне розташування небесних світил...  Словник з творів Івана Франка
2. констеляція — констеля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. констеляція — -ї, ж., псих. 1》 Добре організована матриця асоціацій, ідей, образів, ефектів та ін. 2》 Невитіснений набір взаємозв'язаних ідей, які несуть емоційне навантаження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. констеляція — Сузір'я, збіг (обставин)  Словник чужослів Павло Штепа
5. констеляція — констеля́ція сузір'я; знак зодіаку (ст): Я народився під констеляцією Панни. Такі люди є порядні і мають щастя. Ця констеляція каже, що народжений є трохи дурний. Через те в школі я не був першим учнем. Це місце я відступив радо Юськові.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. констеляція — констеля́ція (від кон... і лат. stella – сузір’я) 1. Взаємне розташування небесних світил, що служить основою для ненаукових астрологічних пророцтв. 2. Збіг обставин.  Словник іншомовних слів Мельничука