конституційність
КОНСТИТУЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. конституці́йний¹.
Зрілою і теоретично підготовленою спробою створити державу на засадах станового демократизму й визнання принципу суверенітету народу була конституція Пилипа Орлика як зразок конституційності (з наук. літ.);
Спрощений порядок провадження застосовують під час перевірки конституційності законодавчих актів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)