конструктивіст

КОНСТРУКТИВІ́СТ, а, ч.

Прибічник, послідовник конструктивізму (у 1 знач.).

Він і справді плакав, – поволі вистогнував: “А, О, У, Е, І!” – наслідки наполегливої праці таборового режисера, драматурга, конструктивіста, – так він сам себе титулував (Е. Андієвська);

Футуристи, конструктивісти намагалися максимально скоротити дистанцію між високим і низьким, урочистим і звичайним (з наук. літ.);

Залучення чільних мистців-конструктивістів Вадима Меллера та Анатолія Петрицького до сценографії мало позитивний вплив на розвиток українського модерного мистецтва (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. конструктивіст — конструктиві́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. конструктивіст — -а, ч. Прибічник, послідовник конструктивізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конструктивіст — Конструктиві́ст, -та; -ві́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. конструктивіст — КОНСТРУКТИВІ́СТ, а, ч. Прибічник, послідовник конструктивізму. Конструктивісти направляли архітектурну творчість в основному по шляху лженоваторства (Архіт. Рад. Укр., 1957, 7).  Словник української мови в 11 томах