конструювати

КОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що.

1. Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь.

Я конструюватиму тільки такі моделі, які захочу сам (В. Собко);

Знаю, друже, що ти конструюєш тепер літаки (І. Гончаренко);

Фінікійці першими у світі стали конструювати військові кораблі (з наук.-попул. літ.).

2. книжн., рідко. Створювати що-небудь.

У сценариста-драматурга має бути розвинене сценарне мислення, тобто вміння конструювати життєві ситуації, пов'язувати їх між собою, мотивувати вчинки героїв (з навч. літ.);

Творець моди – модельєр – повинен знати технологію одягу, вміти креслити ескізи й конструювати моделі (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. конструювати — конструюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. конструювати — див. ТВОРИТИ  Словник синонімів Караванського
3. конструювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь. 2》 книжн., рідко. Створювати що-небудь у певному складі; установлювати певний склад чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конструювати — Будувати, вибудовувати, вибудувати, повибудовувати, відбудовувати, відбудувати, повідбудовувати, збудовувати, збудувати, позбудовувати, набудовувати, набудувати, понабудовувати, перебудовувати, перебудувати, поперебудовувати, побудовувати, побудувати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. конструювати — конструюва́ти (від лат. construo – складаю, зводжу) створювати конструкцію чогось (машини, споруди, моделі тощо) за даними проектами, планами, розрахунками.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. конструювати — Конструюва́ти, -рую́ю, -рую́єш; конструю́ючи  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. конструювати — КОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь. Знаю, друже, що ти конструюєш тепер літаки (Гонч., Вибр., 1959, 73); Я конструюватиму тільки такі моделі, які захочу сам (Собко, Граніт, 1937, 197). 2. книжн.  Словник української мови в 11 томах