конструювання
КОНСТРУЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. конструюва́ти.
– Тепер я не знаю, що мені робити, – гірко жалілася Марина. – Мабуть, доведеться перекваліфіковуватися на конструювання м'ясорубок або примусів (В. Собко);
Кожне нове покоління українських письменниць змушене мовби розпочинати заново конструювання свого літературного родоводу (О. Забужко);
Будь-яка суспільна пам'ять – результат конструювання минулого заради пошуків шляхів у майбутнє (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)