конструкція
КОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж.
1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу і т. ін.
Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції (І. Нечуй-Левицький);
[Іван:] Маємо машини найновішої конструкції (І. Франко);
Перед Олд-Боєм поступово, повільно зростала дивна, своєрідна, не бачена досі конструкція. Спеціаліст сказав би, що то було навіть поєднання кількох установок (В. Владко);
У районах землетрусів будують невисокі будинки особливої конструкції, здатні витримувати підземні поштовхи (з навч. літ.).
2. перев. мн. Споруди складної будови, а також окремі їхні частини.
Залізні конструкції ковальського цеху ще лежали на землі (В. Собко);
* Образно. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Ю. Яновський).
3. перен. Будова лінгвістичних, логічних, математичних, розумових, суспільних структур і т. ін.
Пращури глибоко й болісно замислювалися над походженням і долею Всесвіту. І хоч їхні перекази, міфи, космогонічні конструкції видаються нам дитячими, примітивними, ненауковими, слід якнайсерйозніше прислухатися, придивитися до знаків духовної алгебри, викарбуваних на скрижалях віків (О. Бердник);
Мовна конструкція – словосполучення, якому властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова (з наук. літ.);
Усі події основного сюжету відбуваються не “насправді”, а є екстраполяцією вигадки, розумовою та словесною конструкцією (із журн.).
△ (1) Армокам'яні́ констру́кції, архт. – будівельні конструкції, зроблені з посиленого кам'яного мурування.
Армокам'яні конструкції застосовують у конструкціях тонких або облегшених стін для посилення їхньої опірності (з наук.-попул. літ.);
(2) Приє́днувальні констру́кції, лінгв. – частини речення або окремі неповні речення, що приєднуються до основного як додатковий елемент висловлення.
Найширше виявлені в Шевченка приєднувальні конструкції зі сполучниками “і“, “а” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)