1. Словник української мови у 20 томах

конструкція

КОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж.

1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу і т. ін.

Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції (І. Нечуй-Левицький);

[Іван:] Маємо машини найновішої конструкції (І. Франко);

Перед Олд-Боєм поступово, повільно зростала дивна, своєрідна, не бачена досі конструкція. Спеціаліст сказав би, що то було навіть поєднання кількох установок (В. Владко);

У районах землетрусів будують невисокі будинки особливої конструкції, здатні витримувати підземні поштовхи (з навч. літ.).

2. перев. мн. Споруди складної будови, а також окремі їхні частини.

Залізні конструкції ковальського цеху ще лежали на землі (В. Собко);

* Образно. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Ю. Яновський).

3. перен. Будова лінгвістичних, логічних, математичних, розумових, суспільних структур і т. ін.

Пращури глибоко й болісно замислювалися над походженням і долею Всесвіту. І хоч їхні перекази, міфи, космогонічні конструкції видаються нам дитячими, примітивними, ненауковими, слід якнайсерйозніше прислухатися, придивитися до знаків духовної алгебри, викарбуваних на скрижалях віків (О. Бердник);

Мовна конструкція – словосполучення, якому властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова (з наук. літ.);

Усі події основного сюжету відбуваються не “насправді”, а є екстраполяцією вигадки, розумовою та словесною конструкцією (із журн.).

△ (1) Армокам'яні́ констру́кції, архт. – будівельні конструкції, зроблені з посиленого кам'яного мурування.

Армокам'яні конструкції застосовують у конструкціях тонких або облегшених стін для посилення їхньої опірності (з наук.-попул. літ.);

(2) Приє́днувальні констру́кції, лінгв. – частини речення або окремі неповні речення, що приєднуються до основного як додатковий елемент висловлення.

Найширше виявлені в Шевченка приєднувальні конструкції зі сполучниками “і“, “а” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструкція — констру́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конструкція — (машин) будова, структура; ЛІНҐ. словосполука; мн. КОНСТРУКЦІЇ, споруди. Словник синонімів Караванського
  3. конструкція — -ї, ж. 1》 Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо. 2》 перев. мн. Споруди складної будови, а також окремі їх частини. 3》 Словосполука, якій властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова. Синонімічні конструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конструкція — Будова, будівля, споруда Словник чужослів Павло Штепа
  5. конструкція — констру́кція (від лат. constructio – побудова, складання) 1. Будова, план, взаємне розташування частин (споруди, машини, вузла, витвору тощо). 2. Поєднання слів у словосполученні та реченні, поєднання речень з позицій їхнього драматичного зв’язку. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конструкція — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
  7. конструкція — Констру́кція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. конструкція — КОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо. Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах