конструкція

констру́кція

(від лат. constructio – побудова, складання)

1. Будова, план, взаємне розташування частин (споруди, машини, вузла, витвору тощо).

2. Поєднання слів у словосполученні та реченні, поєднання речень з позицій їхнього драматичного зв’язку.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструкція — констру́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конструкція — (машин) будова, структура; ЛІНҐ. словосполука; мн. КОНСТРУКЦІЇ, споруди. Словник синонімів Караванського
  3. конструкція — -ї, ж. 1》 Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо. 2》 перев. мн. Споруди складної будови, а також окремі їх частини. 3》 Словосполука, якій властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова. Синонімічні конструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конструкція — Будова, будівля, споруда Словник чужослів Павло Штепа
  5. конструкція — КОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу і т. ін. Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції (І. Словник української мови у 20 томах
  6. конструкція — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
  7. конструкція — Констру́кція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. конструкція — КОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо. Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах