1. Словник української мови в 11 томах

конструкція

КОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж.

1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо.

Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції (Н.-Лев., II, 1956, 416);

[Іван:] Маємо машини найновішої конструкції (Фр., IX, 1952, 381);

В районах землетрусів будують невисокі будинки особливої конструкції, здатні витримувати підземні поштовхи (Фіз. геогр., 5, 1956, 106).

2. перев. мн. Споруди складної будови, а також окремі їх частини.

Міцність дерев’яних і металевих конструкцій з часом знижується, а залізобетонних — підвищується (Наука.., 12, 1956, 15);

Залізні конструкції ковальського цеху ще лежали на землі (Собко, Любов, 1935, 97);

*Образно. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Ю. Янов., II, 1958, 244).

3. Словосполука, якій властиві певні граматичні зв’язки, певна граматична будова.

Збагатилися й удосконалилися синтаксично-фразеологічні конструкції української мови (Мовозн., VI, 1948, 7);

Синонімічні конструкції.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструкція — констру́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конструкція — (машин) будова, структура; ЛІНҐ. словосполука; мн. КОНСТРУКЦІЇ, споруди. Словник синонімів Караванського
  3. конструкція — -ї, ж. 1》 Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо. 2》 перев. мн. Споруди складної будови, а також окремі їх частини. 3》 Словосполука, якій властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова. Синонімічні конструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конструкція — Будова, будівля, споруда Словник чужослів Павло Штепа
  5. конструкція — КОНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу і т. ін. Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці. Ці човни допотопної конструкції (І. Словник української мови у 20 томах
  6. конструкція — констру́кція (від лат. constructio – побудова, складання) 1. Будова, план, взаємне розташування частин (споруди, машини, вузла, витвору тощо). 2. Поєднання слів у словосполученні та реченні, поєднання речень з позицій їхнього драматичного зв’язку. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. конструкція — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
  8. конструкція — Констру́кція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)