консультація
КОНСУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Порада фахівця з якого-небудь питання.
Варто було б в наших газетах і літературних журналах систематичніше давати консультації людям, що “пробують перо” (М. Рильський);
На початку березня Черкашин зайшов до професора за черговою консультацією (В. Добровольський).
2. Надання порад з яких-небудь питань; консультування.
[Криницька:] Ну, бажаю. (Потиснула руку). Думаю, що тут моя консультація не буде потрібна (І. Микитенко);
– Я тобі сказав, де товар збути, а ти ще й губи дмеш. Гроші за консультацію положено [належить] (В. Кучер);
– Без консультації з нами ви не здійсните жодного значного заходу (О. Бердник);
Після консультації з нашим керівником я отримав дозвіл більш докладно дізнатися про історію цього документа (Д. Білий).
3. Установа, в якій фахівці допомагають порадами з яких-небудь питань.
– У всякому разі, треба звернутися до консультації вагітних або до нашого гінеколога, він завтра приймає з десятої (Б. Антоненко-Давидович);
Якщо ми хочемо, щоб у нашому місті ставало більше дітей, а його мешканцям жилося комфортніше, маємо розвивати необхідну соціальну інфраструктуру – від дитячих садків до шкіл, ліцеїв і колегіумів, від жіночих консультацій до некомерційних центрів дозвілля школярів і молоді (із журн.).
△ (1) Дитя́ча консульта́ція – лікувально-профілактична установа для дітей.
Як тільки породілля з немовлям виписується з пологового будинку, лікар і медична сестра найближчої дитячої консультації відвідують їх удома (з наук.-попул. літ.);
(2) Юриди́чна консульта́ція – відділення колегії адвокатів, завданням якого є надання допомоги населенню з правових питань.
Хоч Ольга Тарасівна, по суті, й заборонила йому втручатися в Юркову справу, він без її відома звернувся до юридичної консультації (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)