консьєрж

КОНСЬЄ́РЖ, а, ч.

Сторож біля вхідних дверей перев. житлового будинку; швейцар, вахтер.

Бабці при вході в під'їзд навіть описали чоловіка, котрий почав учащати в квартиру до банкірші – так чомусь охрестили Людмилу консьєржі (А. Кокотюха);

Консьєрж запитав, до кого вона [Олеся], і коли почув, то вказав на сходинки – ліфт до мсьє д'Артуа не ходить (В. Кожелянко);

Красива пара сіла в авто під цікавим поглядом консьєржа, що виглядав зі свого віконечка (І. Роздобудько).

Значення в інших словниках

1. консьєрж — консьє́рж іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. консьєрж — -а, ч. Двірник, швейцар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. консьєрж — див. швейцар, портьєр  Словник чужослів Павло Штепа
4. консьєрж — консьє́рж (франц. concierge) двірник, швейцар.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. консьєрж — СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст.  Словник синонімів української мови