контактувати
КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим.
Установлювати контакт (у 2, 3 знач.), діяти в контакті з ким-небудь.
Галочка й Свєточка уособлювали в собі все дівчаче, що тільки можна було уособлювати. І на перший погляд здавалося просто дивним, як Макароніна могла з ними контактувати (В. Нестайко);
Близнюки з матір'ю контактували значно більше, ніж їхні жінки з батьками своїми (Валерій Шевчук);
Єдиний спосіб, в який вона цього літа контактувала з ідеями цивілізації, був календарик (Любко Дереш);
Педіатри оглядають дітей, які могли контактувати з хворими дітьми (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)