контактувати
КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим.
Установлювати контакт (у 2, 3 знач.), діяти в контакті з ким-небудь.
Галочка й Свєточка уособлювали в собі все дівчаче, що тільки можна було уособлювати. І на перший погляд здавалося просто дивним, як Макароніна могла з ними контактувати (В. Нестайко);
Близнюки з матір'ю контактували значно більше, ніж їхні жінки з батьками своїми (Валерій Шевчук);
Єдиний спосіб, в який вона цього літа контактувала з ідеями цивілізації, був календарик (Любко Дереш);
Педіатри оглядають дітей, які могли контактувати з хворими дітьми (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контактувати — контактува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- контактувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. || Підтримувати особисті, ділові і т. ін. відносини з ким-, чим-небудь. 2》 Тісно спілкуватися, стикатися з ким-, чим-небудь (хворим, бацилоносієм і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- контактувати — СПІЛКУВА́ТИСЯ (підтримувати взаємні стосунки, зв'язки), КОНТАКТУВА́ТИ, КОНТАКТУВА́ТИСЯ, ЗНОСИ́ТИСЯ (вступати в стосунки, установлювати зв'язки з кимсь). Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Словник синонімів української мови
- контактувати — КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., книжн. Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. Твір митця може відставати від дійсності, може з нею контактувати чи вступати в конфлікт (Рад. Словник української мови в 11 томах