контактувати
СПІЛКУВА́ТИСЯ (підтримувати взаємні стосунки, зв'язки), КОНТАКТУВА́ТИ, КОНТАКТУВА́ТИСЯ, ЗНОСИ́ТИСЯ (вступати в стосунки, установлювати зв'язки з кимсь). Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Його обов'язок — піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Ю. Збанацький); Уміти контактувати з людьми; В неї були лише три добрі знайомі, з якими ненастанно зносилася (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контактувати — контактува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- контактувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. || Підтримувати особисті, ділові і т. ін. відносини з ким-, чим-небудь. 2》 Тісно спілкуватися, стикатися з ким-, чим-небудь (хворим, бацилоносієм і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- контактувати — КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим. Установлювати контакт (у 2, 3 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. Галочка й Свєточка уособлювали в собі все дівчаче, що тільки можна було уособлювати. Словник української мови у 20 томах
- контактувати — КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., книжн. Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. Твір митця може відставати від дійсності, може з нею контактувати чи вступати в конфлікт (Рад. Словник української мови в 11 томах