1. Словник української мови в 11 томах

контактувати

КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., книжн. Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь.

Твір митця може відставати від дійсності, може з нею контактувати чи вступати в конфлікт (Рад. літ-во, 11, 1967, 60);

Серед літератур народів СРСР, з якими українська література давно й плідно контактує, грузинська посідає осібне місце (Вітч., 7, 1969, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контактувати — контактува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. контактувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. || Підтримувати особисті, ділові і т. ін. відносини з ким-, чим-небудь. 2》 Тісно спілкуватися, стикатися з ким-, чим-небудь (хворим, бацилоносієм і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контактувати — КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим. Установлювати контакт (у 2, 3 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. Галочка й Свєточка уособлювали в собі все дівчаче, що тільки можна було уособлювати. Словник української мови у 20 томах
  4. контактувати — СПІЛКУВА́ТИСЯ (підтримувати взаємні стосунки, зв'язки), КОНТАКТУВА́ТИ, КОНТАКТУВА́ТИСЯ, ЗНОСИ́ТИСЯ (вступати в стосунки, установлювати зв'язки з кимсь). Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем. Словник синонімів української мови