континентальний
КОНТИНЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до контине́нт.
Унаслідок занурення великих ділянок континентальної земної кори виникли океани (з наук.-попул. літ.);
// Який розташований, міститься на континенті.
То були золоті дні для торгівлі, промисловості й сільського господарства континентальної Європи (Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека);
Проникнення морських організмів у континентальні водойми відбувалось неодноразово (з наук. літ.);
Хоч Україна – континентальний край, тут у червні випадає найбільше дощів (з наук.-попул. літ.);
// Власт. континенту.
– Що ви зараз можете протиставити суворості наших континентальних зим? (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)