континентальний
КОНТИНЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до контине́нт.
Континентальні відклади [тріасового періоду мезозойської ери] складалися з прісноводних глин і піщаних порід із тваринними рештками та залишками наземних рослин (Курс заг. геол., 1947, 270);
// Який розташований, міститься на континенті.
Отруйних риб, що водяться в.. континентальних водах, небагато (Наука.., 7, 1956, 27);
Радянський Союз — велика континентальна країна — є одночасно й морською державою (Рад. Укр., 28.VІІ 1946, 3).
∆ Континента́льний клі́мат — клімат суші, віддаленої від моря, що відзначається сухістю, гарячим літом і холодною зимою.
Клімат гірської країни Паміру сухий, різко континентальний (Фіз. геогр., 5, 1956, 99);
— Прибувши до нас [з півдня] в континентальний клімат, відразу, звичайно, зачахла [яблуня] на морозі і ледве плодоносила (Довж., І, 1958, 465).
Словник української мови (СУМ-11)