Словник української мови у 20 томах

контрактант

КОНТРАКТА́НТ, а, ч., юр.

Юридична або фізична особа, що бере на себе певні зобов'язання за контрактом.

У разі якщо біржова торгівля сільгосппродукцією ще не налагоджена, продукція може закуповуватися заготівельниками та іншими контрактантами безпосередньо у виробників за договорами контрактації (з наук. літ.);

Виробник повинен не пізніше як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і терміни здавання сільськогосподарської продукції (з мови документів).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. контрактант — контракта́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. контрактант — А. Особа або організація, яка приймає на себе певні зобов’язання за контрактом.  Літературне слововживання
  3. контрактант — -а, ч. Організація чи особа, що бере на себе певні зобов'язання за договором. || Організація, що здійснює контрактацію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. контрактант — контракта́нт (від франц. contractant – той, що домовляється) особа або організація, що бере на себе певні обов’язки за контрактом.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. контрактант — КОНТРАКТА́НТ, а, ч. Організація або особа, що бере на себе певні зобов’язання за договором; // Організація, що здійснює контрактацію.  Словник української мови в 11 томах
  6. контрактант — рос. контрактант (фр. contractant — той, що домовляється) — особа або організація, що бере на себе певні зобов'язання за контрактом.  Eкономічна енциклопедія