Словник української мови у 20 томах

контрактувати

КОНТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, юр.

Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов'язувати контрактом.

Державна продовольча корпорація почала контрактувати зерно врожаю поточного року за форвардними контрактами (із журн.);

Усе частіше цукрові заводи не контрактують посівні площі під буряк із сільськими господарствами, що працюють за договорами (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. контрактувати — контрактува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. контрактувати — Підряджати, рядити, договорювати, наймати, законтрактовувати, з. єднати, годити.  Словник синонімів Караванського
  3. контрактувати — -ую, -уєш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов'язувати контрактом. Контрактувати робітників.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. контрактувати — Годити, згоджувати, згодити, позгоджувати, погоджати, погодити, домовлятися, домовитися, подомовлятися, умовлятися, умовитися, повмовлятися, див. ангажувати  Словник чужослів Павло Штепа
  5. контрактувати — Контрактува́ти, -кту́ю, -кту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. контрактувати — КОНТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов’язувати контрактом. Контрактувати робітників; Контрактувати врожай.  Словник української мови в 11 томах
  7. контрактувати — рос. контрактировать укладати контракт, наймати, зобов'язувати за допомогою контракту.  Eкономічна енциклопедія