контрактувати
КОНТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, юр.
Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов'язувати контрактом.
Державна продовольча корпорація почала контрактувати зерно врожаю поточного року за форвардними контрактами (із журн.);
Усе частіше цукрові заводи не контрактують посівні площі під буряк із сільськими господарствами, що працюють за договорами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)