контрактувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов'язувати контрактом. Контрактувати робітників.
Великий тлумачний словник сучасної мови
контрактувати —
Годити, згоджувати, згодити, позгоджувати, погоджати, погодити, домовлятися, домовитися, подомовлятися, умовлятися, умовитися, повмовлятися, див. ангажувати
Словник чужослів Павло Штепа
контрактувати —
КОНТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, юр. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов'язувати контрактом.
Словник української мови у 20 томах
контрактувати —
Контрактува́ти, -кту́ю, -кту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
контрактувати —
КОНТРАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Складати угоду, контракт на одержання або використання кого-, чого-небудь; наймати, зобов’язувати контрактом. Контрактувати робітників; Контрактувати врожай.
Словник української мови в 11 томах
контрактувати —
рос. контрактировать укладати контракт, наймати, зобов'язувати за допомогою контракту.
Eкономічна енциклопедія