контрактура
КОНТРАКТУ́РА, и, ж., мед.
Значне зменшення рухомості в суглобі через ушкодження м'яких тканин (шкіри, м'язів, зв'язок) або нервів.
Наслідком гнійного запалення суглоба може бути контрактура (з наук. літ.);
Контрактури класифікують на вроджені та набуті (з наук.-попул. літ.);
У разі контрактури спочатку вражається одна тканина, далі патологічний процес охоплює всі тканини, що прилягають до суглоба (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)