контрактура
контракту́ра
-и, ж., мед.
1》 Обмеження рухів у суглобі.
2》 Тривале (неперервне) скорочення м'яких частин (шкіри, сухожилків) або тривале, але тимчасове скорочення м'язів.
Міогенна контрактура — набута контрактура, що виникає внаслідок розвитку рубцевих процесів у м'язовій тканині після травм, запальних процесів та ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови