Словник української мови у 20 томах

контрарний

КОНТРА́РНИЙ, а, е.

Протилежний, супротивний (у 3 знач.).

Головним у визначенні антонімії є поняття протилежності. Розрізняють два види протилежності: контрарну й комплементарну (з наук. літ.);

Одне з контрарних суджень є неминуче хибним, друге може бути або істинним, або хибним (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. контрарний — -а, -е: Контрарні рахунки — додаткові, допоміжні рахунки бухгалтерського обліку, що їх використовують для коректування показників, відображених в основних рахунках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контрарний — див. протилежний  Словник чужослів Павло Штепа
  3. контрарний — контра́рний (від лат. contrarius – протилежний) протилежний., супротивний; ¤ к-е відношення – відношення протилежності між судженнями або поняттями (напр., «білий» – «чорний»). Одне з к. суджень є неминуче хибним, друге може бути або істинним, або хибним.  Словник іншомовних слів Мельничука