контрапунктний

КОНТРАПУ́НКТНИЙ, а, е, муз.

Прикм. до контрапу́нкт.

Перший розквіт контрапунктної практики припадає на XVI ст. (з наук.-попул. літ.);

У компонуванні в контрапунктному стилі перед композитором постає проблема поєднання окремих голосів так, щоб вони контрастували один з одним ритмічно й кожен з них мав при цьому свою мелодійну виразність (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. контрапунктний — контрапу́нктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. контрапунктний — -а, -е, муз. Прикм. до контрапункт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контрапунктний — КОНТРАПУ́НКТНИЙ, а, е, муз. Прикм. до контрапу́нкт. Головний принцип обробки народної пісні П. Козицьким — це сприймання мелодії пісні як теми, що стає музичним організмом, а також вільний і різноманітний...  Словник української мови в 11 томах