контрапунктний
КОНТРАПУ́НКТНИЙ, а, е, муз.
Прикм. до контрапу́нкт.
Перший розквіт контрапунктної практики припадає на XVI ст. (з наук.-попул. літ.);
У компонуванні в контрапунктному стилі перед композитором постає проблема поєднання окремих голосів так, щоб вони контрастували один з одним ритмічно й кожен з них мав при цьому свою мелодійну виразність (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрапунктний — контрапу́нктний прикметник Орфографічний словник української мови
- контрапунктний — -а, -е, муз. Прикм. до контрапункт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрапунктний — КОНТРАПУ́НКТНИЙ, а, е, муз. Прикм. до контрапу́нкт. Головний принцип обробки народної пісні П. Козицьким — це сприймання мелодії пісні як теми, що стає музичним організмом, а також вільний і різноманітний... Словник української мови в 11 томах