1. Словник української мови в 11 томах

контрапунктний

КОНТРАПУ́НКТНИЙ, а, е, муз. Прикм. до контрапу́нкт.

Головний принцип обробки народної пісні П. Козицьким — це сприймання мелодії пісні як теми, що стає музичним організмом, а також вільний і різноманітний, здебільшого поліфонічний розвиток теми з майстерним використанням контрапунктних засобів обробки (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрапунктний — контрапу́нктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. контрапунктний — -а, -е, муз. Прикм. до контрапункт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрапунктний — КОНТРАПУ́НКТНИЙ, а, е, муз. Прикм. до контрапу́нкт. Перший розквіт контрапунктної практики припадає на XVI ст. (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах