контрапунктичний
КОНТРАПУНКТИ́ЧНИЙ, а, е, муз. Який грунтується на правилах контрапункту (у 1 знач.).
Контрапунктичні мелодії, переплітаючись одна з другою, складають оригінальний гармонійний рисунок пісні (Іст. укр. музики, 1922, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрапунктичний — контрапункти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- контрапунктичний — -а, -е, муз. Який ґрунтується на правилах контрапункту (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрапунктичний — КОНТРАПУНКТИ́ЧНИЙ, а, е, муз. Який ґрунтується на правилах контрапункту (у 1 знач.). Початково музична теорія згідно з практикою контрапунктичного письма розглядала багатоголосся, зокрема тризвуки, як комплекс інтервалів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах