контри
КО́НТРИ, ів, мн., розм.
Напружені стосунки, великі суперечки.
– Які це ти контри проти нас усіх затіваєш? – підхопив Петро. – Як мій прапрадід був сербом, а його прапрабаба циганкою, то ми вже тобі – що? Не українці? (Н. Околітенко).
Словник української мови (СУМ-20)