контрибуція
КОНТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж.
Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу.
На .. Німеччину покладено не моральну, ні, справжню грандіозну контрибуцію (В. Еллан-Блакитний);
Виникнення контрибуції стосується найдавніших часів. Це поняття існує стільки ж століть, скільки ведуться війни (з наук.-попул. літ.);
// Грошовий або натуральний податок, який бере переможець із населення території, зайнятої ним під час війни.
По сплаченню [після сплачення] контрибуції у всіх .. мов гора з плечей зсунулася (І. Франко);
Зміст промови його – просто перелік контрибуції, накладеної на село (А. Головко);
// розм. Будь-який хабар, грошове стягнення.
До лікарні батька треба було покласти не тільки через хворобу. Він, один із міських багатіїв, буржуїв, як зве їх презирливо більшовицька влада, категорично відмовився внести п'ятдесят тисяч накладеної на нього контрибуції (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)