контрибуція
КОНТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж.
Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу.
На .. Німеччину покладено не моральну, ні, справжню грандіозну контрибуцію (В. Еллан-Блакитний);
Виникнення контрибуції стосується найдавніших часів. Це поняття існує стільки ж століть, скільки ведуться війни (з наук.-попул. літ.);
// Грошовий або натуральний податок, який бере переможець із населення території, зайнятої ним під час війни.
По сплаченню [після сплачення] контрибуції у всіх .. мов гора з плечей зсунулася (І. Франко);
Зміст промови його – просто перелік контрибуції, накладеної на село (А. Головко);
// розм. Будь-який хабар, грошове стягнення.
До лікарні батька треба було покласти не тільки через хворобу. Він, один із міських багатіїв, буржуїв, як зве їх презирливо більшовицька влада, категорично відмовився внести п'ятдесят тисяч накладеної на нього контрибуції (Б. Антоненко-Давидович).
Значення в інших словниках
- контрибуція — Контрибу́ція: — тут: поземельний податок, що розподілявся між маєтками даної округи [44-2] Словник з творів Івана Франка
- контрибуція — контрибу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контрибуція — див. ДАНИНА Словник синонімів Караванського
- контрибуція — -ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу. || Грошовий або натуральний податок, що його бере переможець із населення території, зайнятої ним під час війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрибуція — Данина Словник чужослів Павло Штепа
- контрибуція — (англ. contribution) 1. примусові платежі в натуральновартісній формі, що стягуються у переможеної держави відповідно до умов мирного договору державою-переможцем. 2. грошові й натуральні платежі, що знімаються окупаційними військами з населення захопленої ними території. Економічний словник
- контрибуція — контрибу́ція (лат. contribute, від contribuo – збираю, стягую) 1. Під час війни примусові грошові або натуральні стягнення з населення окупованої території, які провадять ворожі війська. 2. Після війни грошові суми, що їх за умовами мирного договору держава-переможниця стягує з переможеної держави. Словник іншомовних слів Мельничука
- контрибуція — 1. грошова данина, нав'язана у мирному договорі переможеній стороні; 2. під час воєнних дій данина, яку накладає окупант на населення окупованої території. Універсальний словник-енциклопедія
- контрибуція — Контрибу́ція, -ції, -цією; -бу́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- контрибуція — КОНТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж. Грошова сума, яку накладає держава-переможець на підкорену державу. На.. Німеччину покладено не моральну, ні, справжню грандіозну контрибуцію (Еллан, II, 1958, 227); // Грошовий або натуральний податок... Словник української мови в 11 томах
- контрибуція — рос. контрибуция (від латин. contributio-збираю, стягую) — примусові платежі або майнове вилучення з переможеної у війні держави. Eкономічна енциклопедія